English French German Italian Portuguese Russian Spanish
   
Перегляди статей
297202
   

Чувакова Олександра Олегівна, аспірантка Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка Імідж України як форма знання про державу на початку світових фінансових криз у часописі The New York Times (1998-1999 2008-2009)

 

Кризи, неоднозначні за причинами й наслідками. З одного боку, кожна така криза є ударом по репутації, власності, фінансах тощо, неможливістю подальшого розвитку за наперед визначеними сценаріями. Але водночас, кожна така криза означає можливість системно-структурного оновлення, використання тих можливостей, які відкрилися саме завдяки кризі. Оскільки кризові ситуації гранично загострюють деструктивні процеси, які увиразнюються вже у передкризовому періоді.

Проблема кризових комунікацій є надзвичайно актуальною для держав колишнього СРСРв цілому і для України зокрема. Після того, як вкорінився жорсткийконтрольтоталітарного режиму держави над внутрішніми і зовнішніми інформаційними потоками ці країни виявилися непристосованими до нових умов і викликів сучасності.

Наразі чітко прослідковується етап переходу від контролю до хаотичності і некерованості інформаційних потоків. За відсутності налагодженої системи взаємодії влади зі ЗМІ та громадськістю, а також потужних інформаційних механізмів захисту національних інтересів і безпеки державні керівництва вдаютьсядо дієвих у минулому й звичних для них стратегій управління кризовими ситуаціями, які однак у сучасних умовах призводять до зворотного результату, завдаючи значних збитків як авторитету політичних лідерів, так і міжнародній репутації країн в цілому.

Визначення дефініції імідж країни визначають як економічну категорію, залишаючи поза увагою комунікативний та політологічний аспекти. Саме тому для поглибленого і цілісного дослідження проблеми формування міжнародно-політичного іміджу (іміджування) України специфічне значення має чітке розуміння суті цієї дефініції.

Дуже часто тлумачення поняття «імідж» реалізується в рамках реклами товарів і послуг, певної промислової чи аграрної продукції, суспільних закладів, а паралельно - образу політичної системи, певних партій, політиків і державних діячів. У свою чергу, коли йдеться і про другий з названих контекстів іміджу, то кожного разу наголошується залежність іміджу від засобів масової інформації, агітації, пропаганди. У сучасному політичному словнику, коли йдеться про іншу державу, часто застосовується поняття «думка про». Найпопулярніший сьогодні варіант подання представляє «імідж» як «особисту ідею» стосовно чогось або «думку» чи «судження» про щось, а також «оцінку» або «зваження» чогось. При цьому відзначається, що така «думка» не є фактом, допоки вона не підтверджена чи верифікована [5]

Крім того, західній політичній думці властивий розгляд „іміджування” в рамках певної безпекової парадигми, а також як „тестування домінуючих поглядів еліт на безпеку”. Тобто йдеться про те, що думка про ту чи іншу державу має на меті зниження можливостей практичного втілення певних  загроз для національно-державної безпеки. [1]

У рамках цієї доповіді  проаналізовано кілька аспектів: формування іміджу в перші місяці  світових економічних криз 1998-1999рр та 2008-2009рр. в економічна та політична складові на сторінках газети New York Times. 

Так, починаючи з кінця серпня 1998 року вийшла низка статей, де Україна – територія переговорів між великими гравцями «прем’єр-міністр Росіїї приїхав до Криму, щоб провести переговори по наданню кредиту МВФ для Росії  «...» в Росії, Казахстані, Україні активно функціонує бартер» у той же час, зважаючи на інтереси США,  «МВФ виділяє 600 млн.$ на стабілізацію банківської системи». [4] У цей же період «Польща спрощує процедуру отримання віз для громадян України з метою прискорення товарообігу». [3]

На відміну від попередньої кризи, під час кризи 2008-го року на шпальтах видання Україна вже виступає самостійним гравцем, в газеті з’являється значно більше публікацій щодо надання кредиту як одній з країн, що найбільше постраждала від кризи Однак керівники держави  –і найбільш активні економічні актори країни, і навіть громади міст – відносно громад інших міст та країни в цілому, інших країн, окремих вітчизняних, зарубіжних та міжнародних структур не мають єдиної узгодженої позиції щодо плану дій, що негативно впливає на імідж країни в кризових ситуаціях, зокрема низці публікацій .

 Тенденції розвитку іміджу розкрито аналітиком Артуром Маккаламом для видання  «Доки Україна не розробить якісний антикризовий план в умовах і економічної ситуації гривня буде нестабільною, тому що політики продовжують боротьбу за владу замість того, щоб стабілізувати ситуацію». [4] Після помаранчевої революції 2004 року в громадській думці вдалося зламати стереотип недовіри до влади, але на жаль, фінансова криза підтвердили тенденції про відсутність чіткої інформаційної політики держави

Поширення інформації в сучасному глобалізованому світі інформаційних технологій перетворюються на найважливіші складники політичної, економічної, соціальної, культурної та інших сфер міжнародної діяльності держави та недержавних “акторів”. За цих умов формування інформаційного наповнення та  управління інформаційними потоками з метою формування сприятливого іміджу країни та підтримки сприятливого для себе інформаційного середовища.

  1. Clements, Kevin. Toward Sociology of Security. – Boulder: University of Colorado Conflict Research ConsortiumWorking Paper 90-4, July, 1990. –  P 9. 
  2. News Summary// New York Times - September16, 1998  - section A, P. 2
  3. Tagliabue,  John Tilting but Standing As a Big Domino Falls; Ex-Communist Poland Holds Up Well Next to Russia's Staggering Economy // New York Times - October 6, 1998  - section C,P. 1
  4. Tavernise, Sabrina. Ukraine Reaches for I.M.F. Rescue Loan // New York Times – October29,2008  - section A, P.12
  5. Tikkala, Terhi.Our Common Victory. Image Political Functions of the 60th Anniversary Victory Day Celebrations in Russia.The 3rd ECPR Conference, Budapest, 8-10 September 2005. Section 2 Political Psychology // Panel 10 Image Making and Political Rhetoric Paper to be presented on Saturday, 10 September 2005, 16-17.30. –  P. 12.  

 

 

 

 

   

Використання матеріалів сайту можливе лише при згоді адміністрації порталу та активного посилання.
Всі права захищено!

Сайти, які підтримуються службою порталу
НПУ імені М.П.Драгоманова
Інститути
Фізико-математичний інститут :: Інститут філософської освіти :: Інститут фізичного виховання та спорту :: Інженерно-педагогічний інститут :: Інститут інформатики :: Інститут іноземної філології :: Інститут історичної освіти :: Інститут корекційної педагогіки та психології :: Інститут мистецтв :: Інститут магістратури, аспіратнути та докторантури :: Інститут природничо-географічної освіти та екології :: Інститут педагогіки та психології :: Інститут перепідготовки та підвищення кваліфікації :: Інститут політології та права :: Інститут розвитку дитини :: Інститут соціології, психології та соціальних комунікацій :: Інститут соціальної роботи та управління :: Інститут української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка :: Інститут управління та економіки освіти
Факультети
Кримський гуманітарний факультет
Кафедри
Кафедра педагогчної творчості :: Кафедра педагогіки, теорія та історії педагогіки :: Кафедра методики викладання російської мови та світової літератури :: Кафедра етики та естетики :: Кафедра управління та євроінтеграції :: Кафедра філософії :: Кафедра інформатики
Персональні сайти
Андрущенко В.П. :: Бех В.П. :: Жалдак М.І. :: Борисенко В.Й. :: Франчук В.М. :: Франчук Н.П.
Інші сайти
Асоціація випускників :: Система управління електронними курсами НПУ :: Система управління електронними курсами інституту інформатики :: Система управління електронними курсами інституту інформатики (студенти) :: Простір гуманітарної комунікації :: Лабораторія археологічних досліджень :: Кабінет-музей М.П.Драгоманова :: Україна і становлення конституціоналізму в Європі :: Центр культури. НПУ